Владислав Улянченко: “Життя без футболу – зовсім не життя!”

Прес-служба ФК «Оболонь Бровар» представляє вашій увазі інтерв’ю з молодим і талановитим, енергійним і завжди усміхненим півзахисником «пивоварів» – Владиславом Улянченко

– Як для тебе пройшов час на карантині?

– Час на карантині йшов дуже довго, ми тільки прилетіли з Туреччини й одразу закрили кордони та розпустили нас. Було достатньо часу засумувати за футболом і зрозуміти для себе, що життя без футболу – зовсім не життя!

– Чи було важко психологічно?

– Психологічно було дуже складно майже два місяці сидиті вдома та два рази на тиждень виходити в магазин. Наша сім’я дуже відповідально віднеслась до карантину.

– Розкажи як потрапив у футбол?

– Я родом з Вінниці й до 15-ти років грав за місцеву “Ниву” на Першість ДЮФЛУ, під керівництвом Загорулька Миколи Миколайовича та Дусанюка Олександра Васильовича.

– Як ти прийшов в “Оболонь Бровар”?

– Приїхав з Вінниці на перегляд до “Оболоні Бровар-2”, яка грала в Чемпіонаті Київської області під керівництвом Юрія Івановича Загороднього та Валерія Володимировича Іващенка. Я був там наймолодшим гравецем в команді. У складі “пивоварів-2” грали гравці з 1994 року народження та старші. Тренери повірили в мене та давали шанси проявити себе. Згодом пройшло менше року, як Сергій Вікторович Солдатов та Олег Миколайович Мазуренко запросили мене на Зимовий турнір “Arsenal cup”. Я добре себе проявив та мене забрали повністю на тренувальний процес до першої команди, я дуже вдячний Президенту Олександру В’ячеславовичу Слободяну та тренерському штабу за цей шанс!

– Хто ще з твоїх однолітків потрапив у великий футбол?

– З моїх однолітків потрапили до професійного футболу Олег Остапенко та Віктор Циганков.

– Який твій найбільш пам‘ятний матч у футболці “Оболонь Бровар”?

– Найбільш пам’ятний матч для мене – це гра в першому колі цього сезону проти “Миная”. На мою думку,- це був найбільш видовищний матч “Оболонь Бровар” за розвитком гри та по драматургії матчу.

– Президент «пивоварів» Олександр В‘ячеславович Слободян назвав тебе нашим “оболонським Маскерано” чи це тобі лестить?)

– Мені дуже приємно, що Олександр В’ячеславович мене порівнює з Маскерано. Я докладу всі зусилля, щоб виправдати це порівняння та буду намагатись досягти тих досягнень, що досяг Маскерано.

– Три гравці на яких ти хочеш бути схожим?

– Мені дуже сильно імпонує Артур з “Барселони”, в нього нестандарте мислення та дуже креативна гра. Звісно ж, до вподоби Маскерано, вражає його самовіддача та бійцівський характер – йому заздрили всі гравці світу! А також Н’Голо Канте, в цієї людини взагалі два серця та четверо легень.

– Хто за тебе особисто вболіває?

– За мене вболіває моя сім’я, мої друзі та моя дівчина. Дуже вдячний їм, що вірять в мене.

– Владе, хто найбільший жартівник у команді та розкажи якийсь футбольний “горбиль”

–  Найбільші жартівники та люди, які розуміють жарти – це наші масажисти. Без них не було б тієї сімейної атмосфери, що панує зараз в колективі. У нас “горбилі” не для преси, в команді, скажемо так, дорослий гумор))

– Що б ти побажав нашим вболівальникам?

– Я бажаю нашим вболівальникам вірити в нас до кінця, адже ми команда яка робить результат з 85-ої + хвилини, за що просимо вибаченя за їх нервову систему))

БЛІЦ:

Барселона чи Реал – Барселона

Пельмені чи спагеті – спагеті

Фільми жахів чи комедії – комедії

Поп музика чи рок – поп музика

Мерседес або Фольксваген – Мерседес