Валерій Іващенко: “Маємо добре попрацювати над своєю психологією”

Виконуючий обов’язків головного тренера ФК “Оболонь-Бровар” Валерій Іващенко підвів підсумки виступів команди у першій половині сезону, розповів про проблеми та завдання які ставляться перед командою та про плани щодо підготовки команди до весняної частини змагань.

Підбиваючи підсумки першої частини чемпіонату, що можете сказати? Якими є Ваші враження?

Кінцівка першої частини чемпіонату була дещо невдалою . Мова про два заключних матчі, у яких ми мали вигравати – нічия у Сумах та домашня поразка в поєдинку проти “Креміня”, у якому, на жаль, відбулася недооцінка суперника. А загалом, мене призначили виконуючим обов’язків тренера у середині  літньо-осінньої частини першості і це, певна річ, вплинуло на команду. Відбувся, такий собі, психологічний струс, адже на початку сезону у гравців був один тренер, потім прийшов інший. Все це відбивається на їх психологічному стані, звідси й невдала кінцівка першої частини. До того ж, на хлопців впливають ще й невдалі результати. Були проблеми із психологічним фоном команди і нашим завданням було його відновлення. Нічого не може відновити його так, як перемоги.

В літньо-осінній частині чемпіонату “Оболонь-Бровар” демонстрував не надто стабільні результати.  Маємо нічиї із “Арсеналом” та “Десною”,  перемогу над “Авангардом”,  але у той самий час поразки від “Балкан”, “Кременя”, “Гірника-Спорт” та нічия із “Жемчужиною”. Очки, втрачені у матчах проти команд із нижньої частини турнірної таблиці зараз не дозволяють “Оболоні-Бровар” триматися у гонці лідерів. Як вважаєте, чого саме команді не вистачає у матчах із не найсильнішими командами першості?

Я вважаю, що давалася взнаки недооцінка суперника, якій не місце на футбольному полі.  Дивлячись на турнірне становище, ти автоматично налаштовуєш себе на наступного опонента. Це стосується будь-якого гравця. Якщо команда із когорти лідерів – значить вона чогось вартує і ти налаштовуєш себе на важку гру. Тут навіть додаткова мотивація не потрібна. Як правило, у матчах проти таких суперників, як, наприклад, “Динамо” чи “Шахтар”, можна гравцеві взагалі нічого не пояснювати – він і сам знає, що означає ця гра. Так з нами і відбувається. На ті команди, які знаходяться нагорі турнірної таблиці, гравці ставлять собі мету. Уся команда знаходиться у бойовому настрої й досягає позитивного результату. А на  ті колективи, які знаходяться нижче, налаштування невідповідне. На тебе тисне результат, а на неї ні. Вона відчуває себе більш вільною, тому матчі з такими командами даються важче. Це довели хоча б ті заключні матчі, про які йшла мова вище. Це індивідуальні коливання кожного гравця, і над їх психологією ми маємо працювати. Кожен із нас професіонал і має розуміти, що не зважаючи на суперника, має виходити і працювати всі дев’яносто хвилин. Певна річ, були у нас дійсно хороші ігри у яких кожен гравець доводив, що може та має право грати, проте, звичайно, нам є над чим працювати.

Напевно, доволі важко приймати команду у розпал сезону, оскільки нічого кардинально вже змінити не можна, а якщо й змінювати, то це може нашкодити команді…

Так, звичайно! Коли позаду вже майже половина шляху, а у команді розпочинаються серйозні зміни – це важкий удар по психології гравців. Одним із наших головних завдань було збереження мікроклімату колективу, аби гравці розуміли, що у них із тренерським штабом є повний зворотній зв’язок, що усі питання ми вирішуємо разом і робимо одну справу! Змінювати щось на такому етапі означає наштовхувати себе на негативний результат. Зміни, загалом, доволі болюче явище. Це стосується усіх сфер життя. Ти звикаєш працювати по-одному, а для того, аби налаштувати себе на інше, тобі потрібен час. До змін у команді ми маємо підходити відповідально, маємо досконало вивчити це питання. Вносити щось радикальне від самого початку не можна. Жоден тренер не погодився б на таке. Він має зрозуміти яких футболістів хоче бачити у команді, як він може вплинути на їх розвиток і тому подібні речі. Але, я повторюся, для цього кожному тренеру потрібен час. Можливо, зміни мають місце, наприклад, під час зимової перерви, але посеред дистанції їх можна прирівняти до самогубства. Це і не було нашим завданням! Ми взяли команду, аби налаштовувати її на перемоги й досягати свого. Я вважаю, що за грою ми не програли жодному із суперників! Хіба що перший тайм заключного матчу першої частини проти “Кременя”, коли гравці подумки вже сиділи на валізах.

Як вважаєте, над чим має працювати команда загалом та Ви особисто задля покращення результатів?

По-перше, я знову повторюся, потрібно працювати над психологією гравців. Ми маємо поспілкуватися із кожним особисто, аби з’ясувати що у нас виходило, а що не виходило. Кожен має висловити свою думку, тим самим, ми можемо налаштувати хлопців на необхідні умови для вірного напрямку праці. Те, що гравець переживає всередині себе, обов’язково відбиватиметься зовні. Все йде зсередини назовні! Часто на гравців впливає й зовнішній фактор: там тренер не такий, потім поле не найкраще, судді і так далі… Ми маємо розібрати кожного гравця зсередини, постійно спілкуватися й вибудовувати гарні відносини. Тоді зможемо працювати над змістом гри, створювати її малюнок та давати футболістам ту філософію, те бачення футболу, яке ми хочемо бачити. Сподіваюся, це допоможе подолати нам ту легку кризу, той стан команди, який ми маємо сьогодні. Ще одною надважливою складовою є фізичний стан команди. Український футбол вимагає від футболістів великої кількості боротьби, тому задля досягнення позитивних результатів ми маємо виносити цей компонент на перші позиції. Крім того, команді не вистачає лідера. Ми маємо працювати над розвитком лідерських якостей наших гравців, адже іноді нашій команді не вистачає саме гравця, який може повести за собою колектив. Це не залежить від віку! Найважливішими у цьому питанні є характер та сила духу.  Психологія, фізика, техніка, тактика та реалізація моментів – ці компоненти ми плануємо покращувати у майбутньому.

Як і де плануєте проводити підготовку до другої частини сезону?

Плануємо провести три збори. Збиратися плануємо у середині чи наприкінці січня. Закінчаться новорічні свята і ми розпочнемо підготовку до нових стартів. Плануємо провести тестування, подивитися у якому стані знаходитимуться наші гравці після відпустки і на основі цих даних визначатимемо ступінь навантаження та напрям підготовки. Перший збір – підготовчий. В основному це буде зал, пісок та штучні поля. У процесі ми з’ясуємо загальний фон команди та спробуємо вивести всіх гравців на однаковий рівень готовності. Керівництво говорить про можливість проведення зборів у Туреччині і це не може не радувати! Тому що ми матимемо умови для реалізації тактичних, технічних та інших аспектів гри. До того ж, там ми матимемо можливість проводити спаринги із сильними колективами на хороших газонах. Ну а по поверненні на Україну плануємо провести ще один збір тут, на наших полях. Він необхідний з точки зори акліматизації. Після повернення з Туреччини гравцям необхідно буде знову згадати наш, більш суровий клімат перед стартом змагань. Сподіваємося, погода нам у цьому посприяє!

Чи планується цієї зими підсилення? І які позиції, можливо, його потребують? 

Поки що мови про це не йшло. Станом на сьогодні у клубі залишаться ті гравці, яких ми маємо. Єдине що, незакритим залишається питання по Сахнюку, у якого закінчується контракт. Усі інші гравці на контракті, у нас їх достатня кількість, тому на цю тему говоритимемо безпосередньо у процесі підготовки.  Хто буде показувати себе краще – отримає місце у старті, а щодо придбань говорити ще зарано.

Плануєте підпускати до основного складу гравців команди U-19?

Так, є непогані молоді виконавці за якими ми слідкуємо і яких хочемо долучити до зборів із першою командою. Той самий Ткач, Прокопенко та ряд інших гравців, які грали за U-19 та заслуговують на те, аби отримати шанс потрапити до першої команди. Ми хочемо, аби молоді гравці невпинно розвивалися, адже це свіжий погляд, свіжа кров , але за ними ми спостерігатимемо вже у процесі. Важливо, як вони вливатимуться в колектив, та будуть адаптовуватися в ньому. Шанс отримуватимуть ті, хто виправдовуватиме покладені на нього сподівання. Не буде різниці між 18-ти та 28-ми річним гравцем. Хто сильніший – той гратиме. Усе з’ясовуватиметься на тренуваннях, на футбольному полі. Ми сподіваємося на кожного футболіста, кожному гравцеві бажаємо здоров’я та здорової конкуренції, адже саме вона дуже добре сприяє розвитку! Сподіваємося, що у нас, тренерів, болітиме голова від нескінчених питань з приводу того, кого саме випускати у старті. Сподіваємося на те, що зможемо підсилити склад та підібрати абсолютно рівні йому заміни.

Прес-служба ФК “Оболонь-Бровар”